З машинобудування в бізнес-аналіз. Історія лекторки Choice31 Валерії Коломієць

До цього я працювала технічним дизайнером. Раніше це називалась інженер-конструктор. Я працювала в важкому машинобудівництві в компанії, яка розробляла технічну документацію, за якою потім будували вагони для перевезення вантажів. Особисто я розробляла вагони-цистерни, які перевозять, наприклад, метанол. За освітою я взагалі інженер транспорту. Мій фах – це логістика і транспортні технології.

Зміна професії під час декрету

У мене було бажання бути дотичною, залученою в щось більш сучасне, більш динамічне. Машинобудування – це дуже консервативна сфера, де працюють по стандартах 80-90-х років, і там важко говорити про якісь сучасні технології та інструменти. Мені хотілось чогось більш динамічного, живого та сучасного. Хотілося бути на гребені хвилі. Тоді ІТ-сфера ще не була настільки популярною, але в мене було відчуття, що це те, що буде дуже популярним скоро. Тому я вирішила долучитися. 

Це було десь 5 років тому. Я саме була в декретній відпустці з другою дитиною. Вже після першої декретної відпустки я розуміла, що не повернусь назад до машинобудівництва, і думала куди піти. І ось, під час другої декретної відпустки, я вирішила, що це буде саме айті. 

Яким компаніям потрібен бізнес-аналітик

Бізнес-аналітик, по-перше, потрібен компаніям, які працюють на аутсорсі – тобто там, де є замовник. Тому що аналітик – це та людина, яка налаштовує комунікацію між командою розробки та замовником. Зараз в Україні дуже багато компаній, які працюють на аутсорсі – це і внутрішній, тобто український аутсорс, і іноземний. І там завжди будуть аналітики.

В продуктових компаніях (компанії, які самостійно розробляють власні програми та інше) аналітики також є, але здебільшого там є саме продакт менеджери. Але треба розуміти – щоб стати класним продакт менеджером, треба дуже добре знати роботу аналітика.

Взагалі зараз на українському ринку дуже багато аутсорс компаній і всім потрібні аналітики.

Типовий день бізнес-аналітика

Який він – залежить від багатьох факторів. Основний фактор, якщо я працюю над одним проєктом – в якій він у мене зараз стадії. Тобто, якщо він тільки новий, він тільки “зайшов”, то це дуже багато комунікації з замовником – це постійно якесь або листування, або якісь зустрічі, ми збираємо вимоги, все це описуємо. Такі дні – дуже насичені.

Потім етап, коли вже всі вимоги зібрані – тут ми розуміємо, що нам треба робити і я починаю готувати документацію. Це такий більш тихенький період, коли ти собі спокійно працюєш зі своєю документацію – в тебе вже там мінімум комунікації.

Якщо вже проєкт іде в розробку, команда починає працювати – це починається двіж. Тому що, з одного боку ти постійно на зв'язку з командою, тому що вони уточнюють якісь моменти – щось можемо реалізувати, щось не можемо. Також треба регулярна комунікація з замовником – можливо, змінити вимоги або додати.

Тому день залежить від того, в якій стадії проєкту ти знаходишся. 

Я, як правило, намагаюся основну частину листування і мітингів зробити в першій частині дня. Тобто зранку я сідаю, перебираю всю пошту, яку отримала за вчора, щоб нічого не пропустити, перевірити чи на все я відповіла, передивляюся ще раз чати, назначаю зустрічі з командою та замовниками. А після обіду – це вже в мене тиха половина дня, коли я спокійно працюю, опрацьовую все те, що я назбирала.

Напевно, найскладніше в роботі аналітика – коли тобі потрібно перемикатися між різними видами діяльності. Тобто, тут ти повністю занурений у свій проєкт, роздумуєш, про процеси і треба все тримати в голові, а в цей момент тебе відволікають з якимось іншим питанням. Ти втрачаєш фокус, переключаєшся на щось інше, а потім же треба повертатися назад. Отут саме навички мами, коли треба переключатися швидко, миттєво, стають у пригоді.

Схоже на твій ідеальний робочий день?

Реєструйся на курс, щоб опанувати професію бізнес-аналітика.

Залишити заявку

Хард скіли

Я думаю, що мене взяли на роботу аналітика через софт скіли. Попри те, що хард скілів у мене не було майже взагалі. 

Вже проаналізувавши цей процес, я можу сказати, що якби я мала певні вміння, знання, навички, мені було б набагато легше – цей процес занурення був би не такий стресовий і не такий складний. 

Мені було б значно легше, якби я знала:
– як розробляти прототипи, 
– як мають виглядати сторінки і форми, 
– які є програми, що дозволяють малювати прототипи, 
– які правила UI/UX-дизайну 
– як складається технічна документація саме для ІТ-розробки
– про специфікації та як вони мають заповнюватися
– що таке use case та user story і як вони працюють, як правильно їх складати, як правильно їх читати 
– які є технології та методики декомпозиції у плануванні 
– якби я вміла працювати з діаграмами, BPMN-схемами або UML-діаграмами

Тобто, якщо підсумувати, то для старту роботи обов'язково треба розуміти: 
– як будується прототип, хоча б декілька якихось програм, які дозволяють це зробити
– що таке беклог, що таке декомпозиція беклога 
– що таке use case та user story, технічна документація, специфікації та інше. 

Якщо ви це будете знати на старті, вам буде легше розуміти те, що вже є в компанії з документації, що це взагалі таке, і потім буде легше розуміти, що від вас вимагають. 

У мене були основні проблеми в тому, що мені давали задачу так, наче я розумію, що таке user story і беклог. Мені здавалося, що я також розумію, але я робила не те, що було потрібно. Мені доводилося переробляти знову, знову і знову. А коли у вас вже є розуміння цих базових речей, то ви точно знаєте, що від вас хочуть і не витрачаєте час на те, щоб загуглити "а що таке аксепшн критерія". Можливо, не зовсім правильно їх робите, але хоча б розумієте, що це таке і що від вас вимагають.

Софт скіли

По-перше, це вміння аналітично мислити, будувати логічні зв'язки, розуміти причини та наслідки, аналізувати, як ті чи інші зміни або ті чи інші функціональності вплинуть на існуючу систему. Якщо у вас є це вміння вибудовувати логічні зв'язки, бачити елементи системи, розуміти їх взаємодію між собою, тримати це в голові, навіть не малюючи якихось там схем, то це великий плюс, тому що вам це потрібно буде робити.

У вас не має бути проблем з комунікацією, тому що бізнес-аналітик – це людина, яка комунікує дуже багато. Ви маєте гарно, зрозуміло, чітко викладати свої думки не тільки письмово, а й усно, тому що ви багато комунікуєте і з замовником, і з командою. З вами має бути приємно розмовляти. Ви маєте коректно, делікатно ставити питання. 

Ви маєте вміти з одного боку відстоювати свою позицію та думку, а з іншого – бути відкриті та лояльні до змін. Не дуже добре, коли все, що вам каже замовник, ви приймаєте і виконуєте. А з іншого боку, також не окей, коли ви не готові приймати якесь інше рішення, крім того, яке у вас в голові. 

Послухай історію Валерії

Кар’єрний розвиток

Перший – коли ти заглиблюєшся безпосередньо в бізнес-аналіз. Тобто стаєш сеньйором аналітиком чи лідом, тобто головним аналітиком в команді чи в компанії. Тобто, коли ти занурюєшся безпосередньо в теорію бізнес-аналізу. 

Другий варіант – коли ти стаєш суперфаховим спеціалістом в певному домені. Під доменом ми розуміємо сферу діяльності. Наприклад, коли ти стаєш крутим аналітиком у фінансових системах або в інших специфічних сферах. Тоді твоя вартість, як фахівця, зростає на ринку, тому що ти маєш якісь дуже специфічні знання.

Є ще і третій варіант – коли ти з бізнес-аналітика виростаєш в продакт менеджера.

Чи потрібне знання англійської мови чи програмування для старту в бізнес-аналізі

Програмування не потрібно. Звісно, якщо ви на цьому розумієтесь – це буде плюсом. Наприклад, для мене було плюсом те, що я трошки зналася на фронтенд розробці, тому що я розуміла, як виглядає сайт, як називаються всі елементи, які є на сайті, як виглядає хоча б приблизно архітектура сайту і це все працює. 

Англійська мова – це додаткові можливості для вас, як для бізнес-аналітика. По-перше, англомовний бізнес-аналітик – той, хто може вести перемовини та документацію англійською. Там рівень зарплат і варіантів пошуку роботи значно більше. По зарплаті – це десь у два рази, а за кількістю вакансій – в п'ять разів приблизно. Тобто це, безумовно, дуже підвищує вашу вартість на ринку, як фахівця. 

По-друге, це розширює діапазон компаній, в яких ви можете працювати. Але це не означає, якщо у вас немає достатньо рівня англійської мови – вам тут нема що робити. Це неправда. На українському ринку зараз є багато і продуктових компаній, і аутсорс компаній, які працюють з українським замовником. Там вам не потрібно буде англійська мова.

Не зупиняйтеся, якщо у вас немає англійської мови, йдіть опановувати професію бізнес-аналітика і паралельно потім підтягнете англійську. 

З одного боку – це не має вас зупиняти, але треба тримати в голові, що буде дуже круто це прокачати. Тому що англійська мова – це не тільки про те, щоб знайти роботу в якійсь іноземній компанії, а ще й про те, що всі новинки, цікаві статті, технології – всі видаються англійською мовою. Той самий BABOK (A Guide to the Business Analysis Body of Knowledge), який є біблією і основою всіх основ бізнес-аналізу, є тільки в англійському виданні. Тобто, якщо далі йде мова про те, щоб пройти сертифікацію бізнес-аналітика (стати міжнародним сертифікованим аналітиком), то ці всі іспити складаються англійською мовою.

Тому, якщо у вас недостатній рівень англійської – не зупиняйтеся опановувати професію. Є робота для аналітиків на українському просторі – це перше. Друге – не забувайте про те, що англійська мова – це нові двері та нові можливості.

Поради тим, хто на старті

Я б собі порадила отримати хоча б базові теоретичні знання в бізнес-аналізі. В ідеальному варіанті – пройти якийсь курс. Тому що, коли починаєте працювати, то вже дуже важко знайти час ще й на те, щоб вчитися. Коли є ці теоретичні знання – вам легше економити свій час і робити задачі одразу без помилок.

Є трошки хибне відчуття, що зараз стільки в інтернеті якісних відео, статей, лекцій. "Я можу це все вивчити самостійно" – ні, це відчуття хибне. Я вам хочу сказати, що навіть аналітики вже з певним досвідом все одно йдуть на курси, відвідують якісь вебінари. Тому що дуже важко розібратися в такому великому масиві інформації – і це тим людям, які вже щось розуміють в цій професії. А як людині, яка взагалі не має жодного розуміння цієї професії? Ти просто відкриваєш перший ліпший сайт і не розумієш про що там пишуть. Або відкриваєш поганий сайт, читаєш якусь погану інформацію і вона запам'ятовується, як єдина правильна. А потім, коли до тебе потрапляють якісь дійсно класні хороші статті, твій мозок їх відкидає, бо воно суперечить тому, що я дізнався раніше. 

Тож, я б собі порадила все ж таки повчитися теорії перед тим, як йти працювати. Це було б менше нервів і більше часу вночі, щоб поспати.

Нова професія дала мені реалізацію себе, як фахівця, а не просто, як мами двох чудових ангелочків. Вона дала мені відчуття власної цінності, вартості, того, що я це можу, того, що я роблю щось потрібне людям. І це класно, що я допомагаю якомусь бізнесу і компаніям стати краще і отримати якісь нові можливості. Тобто я відчуваю, що я роблю щось корисне.

Читати наступну